Виробник пряжі Zegna Baruffa

Історія вовняної фабрики Lane Borgosesia пов'язана з ім'ям сім'ї Antongini. Carlo Antongini (1797-1886) залишив Мілан і оселився в Ароні, яка на той час межувала з Сардинією. З'єднавшись зі своїм братом Alessandro, Carlo Antongini залишив Арону і знайшов притулок у Швейцарії. За порадою Кастеллані, торговця сіллю з Вальсезії зі складом в Ароні, Карло назавжди переїхав до Боргосезії. 1848 був роком, коли були втілені перші плани зі створення прядильної фабрики англійського типу за прикладом братів Прейсселів, з якими Antongini познайомився в Лінаті. Район Вальсезії виявився особливо придатним, тому що він був розташований на шляху отар овець, що мігрують в район Б'єлла, і фактично знаходився в Боргосезії, біля річки Сезія, де відбувалася періодична стрижка овець і прання вовни. 30 січня 1850 братами Антонджіні: Томазо, Карло, Гаетано, Чезаре і Алессандро з їхнім партнером з Мілана Зуккетті була створена компанія F.lli Antongini & Comp. Бізнес фірми на той час був таким самим, як і сьогодні у компанії Zegna Baruffa Lane Borgosesia S.p.A. - «камвольно-прядильна фабрика». З векселем на суму 510 000 фунтів стерлінгів та ризиком для капіталу компанії брати Antongini взяли участь в унікальній події, що увійшла в історію патріотичної Італії. Вексель служив гарантією компанії Рубаттіно з Генуї використання двох кораблів («П'ємонт» і «Ломбардо») для експедиції Джузеппе Гарібальді, відомої як “Експедиція тисячі”. Наприкінці 1864 року компанія Antongini була розпущена, а 1 січня 1865 року було засновано компанію Antongini & Sciomachen. Це було недовге партнерство, тому що Sciomachen продав свої акції у 1874 році. Нова компанія взяла участь у Всесвітній виставці в Парижі із пряжею для ручного в'язання та вишивання, завоювавши срібну медаль. Фабрика в Аранці була затоплена річкою Сесія з 1 по 3 жовтня, що серйозно загрожувало робітникам та пошкодило обладнання. Тому було ухвалено рішення перенести завод у безпечніший район, відомий як «Чорки» у Боргосезії, на лівому березі річки Сесія. Пізніше Antongini придбав млин у Понте-Аньона «Муліно Кастелані» з відповідним водопостачанням, яке було необхідне для вироблення електроенергії для роботи обладнання на новому заводі. Завод був відкритий у 1870 році, і тоді ж була куплена ділянка заводу Аранко, яка до того часу була орендована у Джованні Аймоне.